Банки в Украине Всё о финансах и экономики
РИА Новости Украина — Радиостанция «Голос Столицы»
Президент Петр Порошенко призвал западные компании активно участвовать в украинской приватизации. Во время экономического форума в Давосе глава украинского государства провел ряд встреч с крупными инвесторами, в частности с председателем Совета директоров компании «АрселорМиттал» Лакшми Митталом и гендиректором компании Cargill Дэвидом Макленнаном.
Руководители компаний отметили прогресс украинских реформ, положительные сдвиги в ведении бизнеса. Они также выразили готовность инвестировать в украинскую экономику.
В рамках Давосского форума Порошенко заявил, что Украина до конца января получит от Швейцарии финансовую помощь на сумму 100 миллионов долларов. Это будет первой частью транша, направленного на поддержку страны.
Когда Украине удастся стать перспективной для западных инвесторов, в эфире радиостанции Голос Столицы спрогнозировал президент инвестиционной группы «Универ», координатор гражданской платформы «Новая страна» Тарас Козак.
(публикуется на языке оригинала)
Чи є позитивні зрушення в частині отримання західних інвестицій, адже з початку 2014 року спостерігається спад?
— На жаль, позитивних зрушень немає. Приватизація в нас зупинилася. Тому в цьому сенсі західні гроші не приходять, нічого викуповувати у держави.
Інвестиції, які були в 2016 році, більш частина, як не дивно, поступила з РФ для рекапіталізації дочірніх російських банків. Інші кошти надзвичайно смішні, щоб говорити, що в Україну ідуть інвестиції. На жаль, ситуація негативна триває. Правда, під кінець 2016 року була зміна тенденції, тому що трішечки потік збільшився. Але це сотні мільйонів доларів, що в масштабах нашої країни надзвичайно мало.
Ми повинні залучати десятки мільярдів доларів щорічно.
Що відлякує інвесторів?
— Ми всі ці проблеми знаємо. Але крім тих проблем, як судова реформа, корумпована правоохоронна система, складна регуляція, для бізнесу є ще такі особливі проблеми, про які більшість українців не знає.
Зокрема, якщо іноземна компанія інвестувала в Україну кошти, побудувала тут завод, цей завод працює, отримує якісь прибутки, то іноземці не мали права забрати ці прибутки собі навіть в разі сплати податків. НБУ заборонив у свій час, на початку 2015 року, виводити дивіденди, тобто прибутки, іноземним компаніям. Це було скасовано лише влітку 2016 року. І дозволено повертати дивіденди тільки за 2013 та 2014 рік, що, звісно, не дуже приємно для Заходу. Взагалі валютне регулювання в Україні надзвичайно ускладнене, тобто те, що українці не можуть відкривати рахунки за кордоном, це ми всі знаємо, якось звиклися з цим. Хоча для світу це нонсенс.
Чому громадянин, власник коштів, з яких сплачені податки, не може їх вивести за кордон? А ось наш НБУ вважає, що ні, не потрібно. І Конституція тут для нього не указ.
Ще є з валютним регулюванням теж ще ціла низка проблем. Наприклад, іноземний інвестор, коли приходить в Україну, повинен мокру печатку принести, в світі такої вже давно немає. Він повинен подати документи, прошиті ниткою, і в папочці з такими зав’язочками. Документи мають бути прошиті нитками, ззаду наклеєний папірець, і на цьому папірці повинен стояти підпис таким чином, щоб він був одночасно і на останні сторіночці, і на цьому папірці. Якщо раптом не так, то документи завертають. Це в XXI столітті.
Де ще такі норми зараз діють?
— Це є в нормативних документах, дуже такі дивні норми, які чомусь не скасовуються. Тому що вони нікому не заважають. Тому іноземних інвесторів в нас і немає.
Чи є якісь шанси переломити негативну ситуацію в залученні інвестицій на нашу користь?
— Я песиміст в цьому сенсі, в 2017 році немає підстав для зростання західних інвестицій. Інвестиції бувають у вигляді купівлі державних підприємств, тобто приватизації.
Приватизація в нас застопорилася. ОПЗ вже обіцяє продати держава декілька років. На жаль, не може, тому що виникає питання, чи хоче держава чи чиновники, які від імені держави виступають, продати. Тому що всі державні підприємства управляються «смотрящими» так званими, які на цьому заробляють. І коли приходить іноземний інвестор, йому не розказують, яке підприємство хороше, йому починають розказувати, яке воно погане, які воно має борги перед кимось.
Ми бачимо, що позики в Україну приходять виключно від МВФ, а також якихось міжнародних інституцій, як то Світовий Банк чи ЄБРР. Це не є комерсанти, це є міждержавні організації, які допомагають Україні кредитами. Від комерційних організацій це дуже мало.
Можете назвати якісь сфери, які для Заходу перспективні в Україні?
— Я вважаю, що Україна взагалі знаходиться в хорошому місці на карті, має чудовий клімат, чудових людей: освічених, грамотних і розумних. Тому іноземці пішли би у всі наші галузі сучасні: ІТ-технології, комп’ютерні, біотехнології.
Не повинна держава визначати, куди їх запрошувати. Ми повинні створити умови, рівні для всіх галузей, для всіх напрямків, лише щоб іноземці приходили сюди і інвестували. Але нам, звісно, краще, щоб це були сучасні якісь товари чи сучасні послуги, щоб ми не забруднювали наше навколишнє середовище.
Це може бути програмування, це може бути робота, технології, пов’язані з роботами, це може бути космічна чи авіагалузь. Тому що в нас тут є напрацювання. Але ніхто не прийде до того, часу, поки ми не зробимо умови, зручні для інвесторів як іноземних, так і в першу навіть чергу для українських. Тому що спочатку завжди починають інвестувати місцеві громадяни, місцевий бізнес, після цього підтягується іноземний. Розраховувати виключно на іноземний бізнес, що він прийде і тут нам зробить добре, на жаль, в такі казочки мало хто вірить.
В рамках давоського форуму українська делегація планувала знайти виходи на нову адміністрацію президента США Дональда Трампа і домовитися про нові інвестиції. Вдасться щось зробити в цьому напрямку?
— Адміністрація США не інвестує. Адміністрація США може сприяти, щоб якісь міжнародні організації, як то МВФ чи Світовий Банк, допомагали нам кредитами.
Сподіватися, що Америка виділить гроші, які будуть інвестуватися в український бізнес, на жаль, не доводиться. Не має адміністрація коштів для комерційних інвестицій.
Ранее народный депутат Оксана Продан в эфире «ГС» заявила, что скоро фискальные органы и налоговая служба не смогут двояко трактовать нормы Налогового кодекса, и пояснила, почему бизнес выступает против повышения минимальной зарплаты.
Напомним, эксперты Сергей Доротич и Анна Винниченко в эфире «ГС» прокомментировали изменение налогового законодательства для общественных благотворительных организаций.
