Банки в Украине Всё о финансах и экономики
Аграрні лобісти ледь не зірвали ухвалення бюджету, намагаючись виторгувати для себе пільги.
Щоб ухвалити зміни до Податкового кодексу, що входили до «бюджетного пакета», депутати пішли на поступки аграрним холдингам в питанні спецрежиму ПДВ.
Найбільше від досягнутого компромісу виграє «Миронівський хлібопродукт» Юрія Косюка та інші птаховиробники.
В четвер Верховна Рада не без проблем ухвалила зміни до Податкового кодексу. Депутатам знадобилося більше п’яти годин з двома технічними перервами для узгодження усіх спірних питань.
Утім, дискусії з проблемних питань проходили не в сесійній залі і не під запис стенограми. Компроміс депутати шукали за зачиненими дверима, подалі від журналістів і камер.
Однією з тем обговорень, яку не виносили на широкий загал, стали податкові пільги для аграрних холдингів. Йдеться, зокрема, про спеціальний режим оподаткування ПДВ для сільгосппідприємств, на скасуванні якого наполягав МВФ.
Узгодженню цього питання була присвячена одна з технічних перерв у Верховній Раді, і саме через це частина депутатів, про яких піде мова далі, взагалі відмовлялася натискати на кнопки.
Так склалося, що ухвалення податкових змін, без яких неможливо було б прийняти бюджет на 2016 рік, залежало від настрою та апетитів аграрного лобі. Цією ситуацією вони скористалися повною мірою і переписали на свою користь запропонований профільним комітетом формат спецрежиму.
Що було і що змінилося
За чинною системою будь-яке аграрне підприємство, маленьке чи велике, може не сплачувати ПДВ і зберігати ці кошти на спецрахунку. У бізнесу достатньо можливостей, щоб робити з цими коштами все, що заманеться. Аграрні компанії часто фігурують у справах з розслідування діяльності податкових «ям».
Утім, основна претензія головного кредитора України — МВФ — саме існування такої пільги в умовах критичного дефіциту держбюджету. Саме тому скасування спецрежиму було прописане в меморандумі співробітництва з фондом.
Про яку суму йдеться? У 2014 році, для прикладу, приблизна сума пільг за спецрежимом становила 19 млрд грн. У 2015 році у зв’язку з девальвацією вона може зрости ще на 30%.
Виконати вимогу МВФ уряд намагався ще влітку, але аграріям тоді вдалося «відскочити». Тисячі мітингувальників під Радою з яскравими декораціями зробили свою справу, і податковий комітет ВР відмовився розглядати запропоновані Кабміном зміни.
Нова загроза для аграріїв виникла уже під час обговорення податкової реформи. Тут дійшли до того, що спецрежим треба скасовувати, але із запровадженням пільгового перехідного періоду до 2017 року.
За умовами перехідного періоду підприємства повинні були б сплачувати 75% ПДВ в бюджет і 25% — на спецрахунок для власного використання. Саме на цій формулі наполягав президент, і саме вона потрапила у поданий до Ради законопроект із змінами до Податкового кодексу.
Утім, як виявилося, ця пропорція не влаштувала «пільговиків». В хід пішли перевірені методи: максимальна медіа-підтримка і мітинги під Радою.
Так, 17 грудня агролобісти влаштували перед будівлею парламенту справжню виставу з відрізаними головами корів, прикріпленими на верхівки ялинок. У такий спосіб вони хотіли довести, що тваринництво не виживе після запропонованих змін.
У Раді в хід пішла важка артилерія. В четвер окремі групи і депутати відмовлялися голосувати за «бюджетний пакет», поки автори законопроекту не пішли їм назустріч в питанні спецрежиму.
Тоді виникла інша пропорція. Для рослинництва 15% ПДВ залишити виробнику на спецрахунку, 85% ПДВ — в бюджет. Для інших сільгоспвиробників — свинарства і птаховиробництва — 50% на 50%. Для скотарства 80% — підприємствам, 20% — в бюджет.
За інформацією джерел ЕП, змінити пропорцію для свинарства наполягали представники фракції «Воля народу». Не підтримували зміни також депутати з пулу «Миронівського хлібопродукту», яких в Раді зараз троє.
Кому найбільш вигідно
У 2014 році найбільші агрохолдинги, звітність яких є в публічному доступі, отримали 300 млн дол у вигляді податкових пільг. Найбільше пільг отримали виробники пташиного м’яса — «Укрлендфармінг» та «Миронівський хлібопродукт».
| Холдинг | Податкові пільги, млн дол |
| «Укрлендфармінг» | 156 |
| «Миронівський хлібопродукт» | 88 |
| «Кернел» | 24 |
| «Астарта» | 21 |
| «Індустріальна молочна компанія» | 3 |
| «Овостар» | 3 |
Більшість співрозмовників ЕП в парламенті кажуть, що на ситуацію із зміною формату спецрежиму суттєво вплинув власник «Миронівського хлібопродукту» Юрій Косюк. Зокрема, один із співбесідників каже, що виставу перед Радою тиждень тому оплачував саме він.
Агрохолдингам, які займаються переважно рослинництвом — «Кернелу» або «Астарті», — спецрежим не надто потрібен. Їх більше цікавить інший інструмент — відшкодування ПДВ при експорті зернових та технічних культур.
Рік тому Рада позбавила експортерів згаданих культур такого права і зараз повертає їм право на відшкодування. Ця норма є в проголосованому Радою законопроекті щодо змін у Податковий кодекс.
«Рослинникам плювати на спецрежим. Для них головне, щоб було відшкодування ПДВ. За спецрежимом сума, яку вони можуть отримати, менша, ніж від відшкодування», — каже один з представників аграрного комітету ВР.
Завдяки поверненню ПДВ при експорті зернових аграрії зможуть отримати додатково 20 млрд грн.
У скотарстві ж чимало підприємств працюють на межі збитковості, тож надана їм пільга, ймовірно, не вирішить всіх проблем. Збиткові підприємства не зможуть скористатися спецрежимом, навіть якби у них залишалося 100% ПДВ, наголошує співрозмовник.
Залишаються свинарство і птахівництво, які після торгів у Раді можуть записати собі в актив отриману за спецрежимом пропорцію 50 на 50.
Утім, найкраще себе почувають представники рослинництва, які виграли цей забіг «пільговиків» у тваринництва. Адже ні МВФ, ні здоровий глузд ніколи не дозволять уряду використовувати і відшкодування ПДВ, і спецрежим ПДВ паралельно.
Чому спецрежим треба скасувати
Аграрії продовжують наполягати на збереженні спецрежиму і найчастіше наводять такі аргументи.
По-перше, аграрний сектор у багатьох країнах є дотаційним, зокрема Європейський Союз половину свого бюджету спрямовує на підтримку сільгоспвиробників. Мова йде про близько 50 млрд євро.
Якщо перерахувати на обсяги доданої вартості в масштабах України, це 8-10 млрд євро. Навіть загальні обсяги підтримки з урахуванням податкових пільг зараз в Україні удесятеро менші, ніж в ЄС.
Можливо, дещо менша підтримка у США, РФ та Білорусі, але різниця в обсягах загальної підтримки в Україні і сусідніх країнах далеко не на користь українських виробників.
За їх логікою, за спецрежиму зникає потреба фінансувати у великих обсягах програми прямої бюджетної підтримки.
По-друге, скасування спецрежиму ПДВ буде серйозною проблемою для малих і середніх господарств, які обробляють до 3 тис га.
Втім, користуються пільгами щодо сплати ПДВ переважно великі агрохолдинги.
Чим більша додана вартість — тим більша пільга. Це означає, що найбільше пільг отримують агрохолдинги, які вирощують більш капіталомісткі культури з високою доданою вартістю і які демонструють більшу врожайність.
| Врожайність, ц/га | Пільга з ПДВ, грн/га | |
| Підприємства, всього | 48 | 682 |
| з них площею, га | ||
| до 50,00 | 25 | 355 |
| 50,01-100,00 | 31 | 439 |
| 100,01-250,00 | 35 | 500 |
| 250,01-500,00 | 39 | 563 |
| 500,01-1000,00 | 44 | 628 |
| 1000,01-2000,00 | 47 | 679 |
| 2000,01-3000,00 | 52 | 741 |
| більше 3000,00 | 60 | 867 |
У рослинництві великі агрохолдинги можуть отримувати втричі більше пільг на гектар, ніж малі фермери. Ще разючіша різниця у тваринництві. Фактично, крім великих холдингів, пільгами у тваринництві ніхто не користується.
Саме ця висока концентрація пільг в одних руках дозволяє холдингам бути активним лобістом в парламенті.
