РИА Новости Украина – радиостанция «Голос Столицы»
Украина на неподконтрольном Донбассе покупает девять миллионов тонн угля в год. Об этом заявил вице-премьер-министр по вопросам АТО и оккупированных территорий Владимир Кистион.
По его словам, этот уголь Украине продают компании, которые платят в бюджет налоги. Сколько их, чиновник не уточнил, но отметил, что это не только компании, владельцем которых является Ринат Ахметов.
Сколько Украине нужно угля ежегодно, и где еще его закупают, в эфире радиостанции Голос Столицы рассказал член наблюдательного совета Института энергетических стратегий Юрий Корольчук.
(текст публикуется на языке оригинала)
Як законодавчо врегульована торгівля з непідконтрольними територіями?
— Дуже просто, нічого дивного в цьому немає. На третьому році можна пожартувати, що всі розуміють, що питання надання безвізу Україні — це певне казкове питання, то так само питання поставок вугілля з неконтрольованих територій, також на третьому році конфлікту, всі розуміють, що без цього неможливо обійтися, воно є доконаним фактом, і більше того, відповідаючи на ваше питання — реалізованим за допомогою і при безпосередній участі органів влади України, тут, в Києві. І в СБУ, РНБО так само при цьому мають дотичність. Дуже дивують, наприклад, заяви секретаря Турчинова про те, що взагалі треба припинити діяльність будь-яку економічну з неконтрольованими територіями, так званими цими ДНР/ЛНР, водночас коли РНБО частково сприяло тому, щоб встановити формулу економічної співпраці з цими територіями, тобто фактично зареєструвати компанії в Україні, які де-факто знаходяться на неконтрольованих територіях, і відповідно йде таким чином торгівля. Тобто компанії, які де-факто знаходяться на неконтрольованих територіях, вони просто юридично знаходяться тут. В тому плані ніякого відкриття не має бути і здивування не має викликати.
Торгівля вугіллям відбувається за спинами бойовиків чи вони теж беруть участь в цьому процесі?
— Це другий момент, що дійсно ті компанії, які отримали дозвіл, а серед них, наприклад, та ж компанія ДТЕК, у якої є значна частина шахт, і вони — один з найбільших постачальників вугілля з неконтрольованих територій, всі залежні від цього, тому що є електростанції, які вироблять вугілля з марки «Антрацит», і їх не можна зупинити, без них наша енергосистема зазнає краху. Знову ж таки йшов процес, я би так сказав, налагодження співпраці в тому числі з цими компаніями, які вивозять це вугілля з неконтрольованих територій, з тими людьми, які контролюють ДНР/ЛНР, тобто, безумовно, у них є діалог, у них є співпраця, і безумовно, частина коштів, які вони оплачують за це вугілля, яке ми, до речі, платимо тут в тарифі, потрапляють на підтримку діяльності цих так званих республік. І як вони розпоряджаються там цими коштами — це вже інше питання. Тому що шахта, яка видобуває це вугілля, тобто шахтарі, там також отримують зарплату. Виходить, за рахунок тарифу Україна, населення, ми підтримуємо цих людей, ці шахти, їх діяльність, але частина коштів, це порядку 200-300 гривень з кожної тисячі кубометрів, з одної тонни вугілля — кінцева ціна у нас 1200 гривень, йде на життєдіяльність цих республік.
В самопроголошеній ДНР раніше заявляли, що продають вугілля на українські ТЕС за ціною дві тисячі гривень за тонну. Ви називаєте ціну 1200 гривень.
— Ні, такого нема, це вони помиляються, чи, можливо, це йшла мова про якісь окремі партії поставок, можливо і таке мало місце.
Україна закуповує дев’ять мільйонів тонн вугілля на рік — це правда?
— Це правда, це відповідає дійсності, це реальна цифра. Навіть зараз йде зростання, тобто є більшим партнером цих невизнаних республік, більше вугілля у них куповуємо — це закономірність того, що треба було більші запаси робити на зиму вугілля, не було можливості організувати більших поставок імпортного вугілля з ПАР чи з тої ж РФ, наприклад, коли ми також імпортували звідти антрацит. І відповідно компанії збільшують вугільні, шахти, мається на увазі, в Луганській, Донецькій області, які контролюються ДНР/ЛНР, вони збільшують видобуток вугілля приблизно на порядку десь в середньому від 10% до 30% позбільшували шахти вугілля. І відповідно вони це вугілля постачають в Україну. Тобто вони отримують більше доходів, а ми маємо більше гарантій того, що у нас не буде проблем з опалювальним сезоном в частині електроенергії.
Чи правда, що в обмін на вугілля Україна постачає на непідконтрольні території електроенергію?
— Такого я не знаю. Я знаю, що просто частина ТЕС окрема є Донбасенерго, у них станція фактично знаходиться на неконтрольованій території, в Донецькій області, відповідно вони те вугілля, яке там видобувають, там і спалюють. Але от електроенергія якраз постачається в Україну, тобто вона фактично задіяна в роботі енергосистеми України і ще деякі ТЕС — Луганська ТЕС взагалі працює окремо, там енергоострів на неконтрольованій території, тобто вона повністю фактично знаходиться в рамках співпраці з цими невизнаними республіками, вони задіяні в режимі такої роботи і не можуть нікуди дітися.
Відмовитися можна від цього вугілля?
— Об’єктивно, навіть якщо відкинути емоційний фактор чи політичний фактор, ми дійсно не маємо просто, чим замінити ці дев’ять мільйонів тонн вугілля в Україні. Якщо ми відмовляємося від цих поставок з ДНР/ЛНР, ми маємо ці дев’ять мільйонів тонн взяти в ПАР, максимум можемо взяти до двох мільйонів тонн, а решту — сім мільйонів ми тоді будемо імпортувати з Росії напряму.
Ранее член наблюдательного совета Института энергетических стратегий Юрий Корольчук в эфире Голоса Столицы заявил, что отказ от поставок угля с Донбасса приведет к полной зависимости от импорта.
Напомним, эксперт в сфере энергетики Дмитрий Марунич в эфире «ГС» заявил, что если правительство решит повысить тарифы для населения, то это будет последнее решение нынешних властей.