Эксперт о предложении объединить госкомпании в единый холдинг

РИА Новости Украина – радиостанция «Голос Столицы»

Альтернативой приватизации может стать объединение крупных украинских государственных компаний в единый холдинг по сингапурской модели. Это позволит аккумулировать инвестиции в одном месте, внедрить современные стандарты корпоративного управления, развить приоритетные направления бизнеса, выйти на международные рынки капитала и в конце — получить значительную прибыль.

Такую идею высказал глава Фонда госимущества Украины Игорь Билоус, добавив, что сейчас нет смысла в продаже стратегических государственных компаний. 

Почему так кардинально изменилась риторика, и означает ли она отказ от приватизации после нескольких неудачных попыток начать большую государственную продажу, в эфире радиостанции Голос Столицы пояснил экс-глава Фонда госимущества Украины Александр Рябченко.

(текст публикуется на языке оригинала)

Чим  продиктована заява голови Фонду держмайна про створення єдиного холдингу на базі великих державних компаній, який  може стати альтернативою приватизації?  

— Я думаю, що це йдеться про створення холдингу над об’єктами, по яких приватизація поки що не є можливою, і вона не буде можливою ще певний час. Це такі як «Нафтогаз», «Укрзалізниця», ще об’єкти, які згідно із законом не підлягають приватизації. Такі об’єкти двічі намагались, і це вже третя спроба, об’єднати під єдиний дах їх структуру холдингу, щоб держава хоч якимось чином керувала цими процесами, які йдуть у великих корпоративних товариствах, там, де держава не може їх продати і не може ефективно ними керувати. 

Ця опозиція ставить крапку у невдалій приватизації?

— Ні, ці об’єкти ніколи не приватизувались. «Нафтогаз», як і «Укрзалізниця» не підлягають приватизації згідно із законодавством. Велика приватизація має йти окремо. Це, я думаю, він говорить про ті об’єкти, які ніколи не були в управлінні ФДМУ, і шанси отримати Фонду на приватизацію фактично — нуль. Хіба що МВФ десь запише до своїх рекомендацій, які є обов’язковими для отримання кредиту, що треба виставити на приватизацію такий об’єкт, тільки тоді буде він виставлений на приватизацію, а так, зрозуміло, що ні. Це інші об’єкти, до них має бути інший підхід, і якщо дивитись на той же «Нафтогаз», то я б в його статутному фонді продав лише 5% акцій. 

Ви можете нам назвати кілька прикладів таких ймовірних об’єктів?

— Найбільш абсолютно зрозумілі і рельєфні – це «Нафтогаз» і «Укрзалізниця» — вони не будуть приватизовані. Протягом трьох років ніякої приватизації з цими об’єктами не буде існувати. Але вони використовуються таким чином, що їх варто б об’єднати в холдинг, вони б давали з того більше ефекту. 

Назвіть плюси і мінуси такої пропозиції, яку мету вона переслідує?

— У нас в державі існує, за різними даними, від трьох з половиною до чотирьох тисяч державних підприємств. Ми щось з Європою підписуємо. Так я вам скажу, що в усьому ЄС загалом, включаючи Німеччину, Францію, Італію, Іспанію – це держави, які набагато більше мають валової продукції, ніж Україна, в ЄС — 900 державних підприємств, а в нас три з половиною тисячі. То ми набагато потужніші, ніж вони, якщо рахувати потужність по державних об’єктах. Але ці підприємства приносять державі збитки, здебільшого. Тому їх треба виставляти на приватизацію, бо, крім великих стратегічних об’єктів, по яких є індивідуальна приватизація, є велика кількість дрібних об’єктів, і їх треба, безумовно, продавати, бо вони, тільки коли отримають приватного власника, тільки тоді мають шанс щось давати державі і якісь робочі місця давати людям. А поки що — це таке болото, що боже борони його розвивати по кількості. 

Ідея єдиного державного холдингу принесе якісь прибутки?

— Вона не нова, вона дуже складно реалізована. Я не знаю, чи вдасться державі її реалізувати, бо зачіпляються дуже великі інтереси. Двічі не вдалось державі в різні роки цього зробити. Але це є цивілізаційний підхід до того, як державі управляти державним майном. Воно зараз розпорошено в різних управлінських структурах, здебільшого в галузевих міністерствах, і через воно не дає повного ефекту для держави в цілому. Держава має проблеми, держава не має грошей, держава взагалі не реалізує жодної інвестиційної політики. Для того щоб то було, треба керувати великими об’єктами, які є прибутковими, і які держава не планує продавати. От там є додаткові гроші, яких немає в запланованому бюджеті, і це є якраз ресурс для державного інвестування, щоб держава розвивала напрямки, які державі важливі для розвитку України, щоб ми по якомусь напрямку стали більш економічно потужними і на зовнішньому ринку відігравали якусь роль. 

Для  створення єдиного  державного   холдингу  спочатку  потрібні  значні  фінанси,  звідки   гроші  брати  для розвитку  компаній,  які   самі  повинні приносити прибутки?  

— Ніяких фінансів не давати, я б копійки б не дав в той холдинг, нехай заробляє. З таким підприємствами акціонерними, які є в нас, треба тільки голову додати, щоб воно управлялось нормально, правильно, щоб гроші не розтринькувались, а сходились до єдиного державного ресурсного органу, який буде їх інвестувати, визначаючи державну інвестиційну політику. Ніяких бюджетних вливань, я категорично проти того, щоб туди давались бюджетні гроші, нехай заробляють. 

Яка установа буде виступати в якості держави?

— В якості держави управлінцем буде виступати той холдинг, куди ці підприємства створюються, туди треба запрошувати людей на конкурс, туди треба запрошувати дуже серйозних людей, але треба брати таких, які дійсно уміють управляти великими обсягами майна. Не те, що просто взяли, хтось вдало закінчив якійсь університет, а треба брати з великих компаній інвестиційних західних, які будуть працювати в цій установі, принаймні, на керівних посадах, нагорі. Нехай вони працюють в західному режимі, такому, як Європа, як Америка працює, бо той холдинг по своїй потужності достатньо вагомий, і він може працювати принаймні як частина світової економіки. 

Що представляє собою сингапурська модель держуправління, на яку посилається голова ФДУ?  

— Моделей державного управління, які керують державною власністю, є достатньо багато. Я вважаю, що треба брати близькі до ментальності до України, бо є класні моделі, але ментально інші люди живуть в цій країні. Наші просто не будуть так сприймати. Через те, я вважаю, що намір правильний, намагання треба туди рухатись, але шансів створити цей холдинг небагато. 

Це  корелюється з антикорупцією, адже в  одних руках будуть значні   фінансові потоки?  

— Безумовно, корупційні ризики наявні, вони існують і зараз. Ось ви багато знаєте про фінансові потоки «Нафтогазу»?.. Тому треба на ці ризики йти, і які від того є ліки? Це повна прозорість операцій, повна відкритість звітностей, наглядові ради, які не підлеглі бюрократичним установам українським, які друкують свої звіти окремі, незалежні члени ради директорів чи спостережної ради, які так само персонально свої висновки і зауваження до роботи друкують окремо на своїх сайтах. Дійсно, тоді буде зрозумілість, і корупція, я не скажу, що її не буде взагалі, але вона буде мінімізована, дуже локалізована. Можна було б і зараз зробити це в «Укрзалізниці» і в «Нафтогазі». 

Ранее экс-глава ФГИ Александр Бондарь в эфире Голоса Столицы заявил, что нужно отказаться от приватизации прибыльных госпредприятий, поскольку на данный момент продать их получится лишь за бесценок.

А экономист, специалист отдела продаж долговых ценных бумаг инвестиционной компании Dragon Capital Сергей Фурса в эфире «ГС»заявил, что за 2,5 года Украина так и не продвинулась в вопросе приватизации Одесского припортового.