РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы
Кабинет министров утвердил порядок ввоза и вывоза товаров из района проведения антитеррористической операции. Как сообщил премьер-министр Владимир Гройсман, такое решение предполагает установку контрольных пунктов, чтобы отслеживать перемещения товаров.
Министр по вопросам внутренне перемещенных лиц Вадим Черныш заявил, что от перемещения товаров зависимы горно-обогатительная, угледобывающая, энергогенерирующая и металлургическая отрасль. А контролировать перемещение товаров профильные министерства и службы: Служба безопасности Украины и Государственная фискальная служба, с привлечением общественности и волонтерского движения.
Удастся ли теперь достичь компромисса в переговорах с блокирующими Донбасс активистами, в эфире радиостанции Голос Столицы спрогнозировал политолог, директор Украинского института анализа и менеджмента политики Руслан Бортник.
(публикуется на языке оригинала)
Рішення про затвердження порядку ввезення та вивезення товарів з району проведення антитерористичної операції — реакція на ультиматум блокувальників?
— Так, безумовно, це намагання створити хоча б якийсь правовий фон, при якому би блокада виглядала недоцільною. Намагання переграти передусім блокувальників інформаційно.
Хоча саме по собі рішення, на мою думку, є правильним. Тільки воно запізнилося десь на років два з половиною, мабуть. Це державне регулювання, яке, з одного боку, має заспокоїти частину блокувальників і стати зоною компромісу, а з іншого боку, може стати правовою підставою для більш жорстких дій держави стосовно блокувальників.
Тепер держава може сказати, що ми вже порядок прийняли, все законно, все регламентовано, і всі, хто проти, порушують закон, і до них може бути застосована сила.
Тобто можна вважати, що це все ж таки сильний, а не слабкий хід прем’єра?
— Безумовно. Це дуже потрібний крок прем’єра. Тим паче, якщо подивитися саму суть цього рішення, то за великим рахунком якихось суттєвих обмежень не введено. Так само дозволено постачання обладнання, яке необхідне у видобуванні вугілля, металургії, енергетичній сферах.
Фактично передбачається створення економічних митниць на лінії розмежування, які будуть контролювати цей товарообіг, який раніше взагалі не контролювався.
Це життєздатний план?
— Складно сказати, наскільки його сприймуть блокувальники. Думаю, що не сприймуть. Тому що вони вимагають повної заборони на торгівлю, а не її легалізації, що сьогодні відбувається цим рішенням уряду. Тому наскільки буде життєздатний — час, звичайно, покаже.
Мені здається, що все ж таки таке рішення мало б бути напрацьоване лише після широкої громадської дискусії, після перемовин з самими блокувальниками. Інакше воно не буде прийняте.
Тобто ви вважаєте, що сама ситуація де-факто з глухого кута не виходить?
— Навряд чи, тому що в нас сьогодні вже є в КК навіть стаття за блокування залізничних шляхів. Досить жорстка стаття, вона не виконується.
Тому якщо немає сили виконувати ці закони, щоб розігнати цих людей, значить, потрібно сідати публічно за стіл перемовин не під килимом, не ділити фінансові потоки з тими людьми, які можуть кришувати ці блокування, а публічно з усіма зацікавленими сторонами – з бізнесом, с представником гуманітарних організацій.
Чи не з’явиться у влади тепер підстава для розгону блокади силового?
— Про це я вам теж казав. Насправді тепер все це регламентовано в якійсь мірі, ця торгівля визнана чинним урядом. І це може бути обґрунтуванням для якихось заходів стосовно придушення і розгону блокади.
Я не думаю, що це відбудеться прямо зараз, але як елемент тиску інформаційно-правового поки що це, безумовно, буде використовуватися.
Якщо є обґрунтування, то чи є бажання це зробити у влади?
— Бажання є, але тут і хочеться, і колеться. Втрати величезні економічні, причому не тільки державні, але і конкретні втрати конкретних чиновників і бізнесменів.
Але є страх того, що силовий розгін блокади може призвести до загострення конфлікту з радикально настроєною частиною суспільства, з націоналістично настроєною частиною суспільства, а влада дуже слабка, і вона боїться, що розгін блокадників на сході України буде мати такий самий ефект, як розгін студентського Майдану у 2013 році.
Якщо до самого цього порядку пропуску вантажів, як це скажеться на блокаді?
— Поки блокада не знята, цей порядок не працюватиме. Ось і все.
Тобто вони не пропускатимуть ті вантажі, що зазначені у переліку?
— Звичайно. Тому що я думаю, що більшість тих людей, які блокують сьогодні, не погодяться на цей порядок, який залишає існуючий статус-кво в торгівлі, легалізує його і переводить під якийсь номінальний якщо не контроль, то під статистичну звітність для держави.
Ви можете дати якийсь прогноз на найближчі, наприклад, декілька тижнів?
— Думаю, тиждень-два перемовин, передусім підкилимних, а якщо перемовини виявляться не успішними, через певний час варто чекати спроб прориву блокади, розгону. І не обов’язково руками влади.
Можуть з’явитися «тітушки», можуть з’явитися інші добровольці, інші учасники АТО, які не будуть підтримувати блокаду, і руками яких може бути ця блокада знята.
Тобто ви вважаєте, що якщо з’являться так звані титушки від якоїсь з сил, зацікавлених у цьому конфлікті, влада буде закривати на це очі?
— Так. Ми вже бачили певну таку пробу пера.
Напомним, политический эксперт Михаил Павлив в эфире «ГС» высказал сомнение, что блокада Донбасса скажется на эффективности борьбы с контрабандой товаров из неподконтрольных Украине районов Донбасса.
Власть должна принять радикальные меры для того, чтобы возобновить товарное и пассажирское сообщение с Донбассом, считает политический эксперт Сергей Быков.