Банки в Украине Всё о финансах и экономики
РИА Новости Украина – Радиостанция «Голос Столицы»
Кабинет Министров опубликовал порядок перемещения товаров через линию соприкосновения в зоне проведения Антитеррористической операции.
Через линию разграничения теперь разрешено перевозить продукты питания и лекарственные препараты, продукцию металлургической, горнообогатительной, угледобывающей отраслей и объектов критической инфраструктуры только в составе гуманитарных конвоев.
Кроме того, предусматривается создание гуманитарных площадок, на которых будут формироваться грузы для отправки на неподконтрольную территорию, а также гуманитарно-логистические центры, где будет осуществляться мелкая и мелкооптовая торговля продуктами питания, средствами личной гигиены, одеждой, обувью или бытовой химией.
Тем временем блокада торговли с оккупированными территориями продолжается. Более того, в воскресенье, 5 марта, двое народных депутатов и около сотни активистов попытались заблокировать участок железной дороги в Конотопе, мотивируя это прекращением торговли с Российской Федерацией. Позже, после проверки грузового поезда, железную дорогу на этом участке разблокировали.
Каким политическим силам выгоден пиар на блокаде, в эфире радиостанции Голос Столицы предположил политолог Василий Мокан.
(публикуется на языке оригинала)
Чому учасники блокади вирішили передумати у випадку з Конотопом? Хто і що вплинуло на них?
– Насправді, учасники блокади не передумали глобально, вони планують розширювати географію блокади і встановлювати все нові і нові редути. Вчора про це також було заявлено у штабі.
Але те, що вчора у Сумській області, в Конотопі, начебто спочатку заблокували на кілька хвилин рух потягів вантажних, а потім відпустили, пояснюється тим, що просто відбулися оперативні переговори між учасниками блокади, народними депутатами, між представниками правоохоронних органів, і представниками «Укрзалізниці».
Я так розумію, що просто було документально підтверджено, що ті вантажі, які їхали, вони просто відповідають офіційним документам. Тобто підстав блокувати більше не було. Але ми ж розуміємо, що ця блокада носить не стільки економічний характер, скільки політичний характер.
Тому я думаю, що будуть виникати все нові і нові точки, де будуть з’являтися такі от блокадні ініціативи.
Як ви вважаєте, у районі Конотопу будуть блокувати й надалі? Або все ж таки можна вважати, що на цій ділянці ситуацію врегулювали остаточно?
– Ні, ситуація на цій ділянці не врегульована. Справа в тому, що штаб блокади заявляв не тільки про блокування товарів з неконтрольованих територій Донбасу, а й з усіх напрямів, які сполучають Україну і РФ. Тобто Конотоп залишається тією точкою, де можуть поновитися блокадні дії буквально сьогодні-завтра, і ситуація не вирішена глобально.
Та постанова, яку видав Кабмін стосовно торгівлі з ОРДЛО, насправді є відповіддю на блокаду, але недостатньою. Тому що насправді ми розуміємо, що оскільки це носить політичний характер, воно повинно вирішуватися на найвищому рівні. Як на мене, центр вирішення питання блокади знаходиться у ВР України.
Тоді ВР має прийняти якесь рішення щодо цього?
– Насправді, у ВР давно назрів дискурс стосовно того, як взагалі нам поводитися економічно з окупованими територіями на Донбасі. Ми знаємо, що представники «Самопомочі», які зараз використовують такі гібридні методи блокади, прикриваючись тим, що це начебто ветерани АТО блокують, а ми тільки на даємо їм підтримку насправді є реальними організаторами блокади.
Можливо, навіть як відповідь на тиск і політичні технології стосовно подій у Львові зі сміттям. Не виключено такий варіант, що це була така їх реакція і вказівка.
Але водночас ми повинні розуміти, що у ВР вже дуже давно знаходяться законопроекти стосовно визнання неконтрольованих територій Донбасу тимчасово окупованими. «Самопоміч» на цьому наполягає.
Я вважаю, що правильно було б з боку влади, з боку правлячої коаліції все-таки поставити на наступному пленарному тижні на порядок денний розгляд цих законопроектів і нарешті сісти і з представниками опозиції домовитися стосовно єдиної стратегії наших дій по відношенню до Донбасу. Тому що насправді в нас зараз кожен політик, кожна політична сила має свої плани, свої бачення.
І ми бачимо, що це призводить до внутрішніх конфліктів, які абсолютно не сприяють деокупації цих територій.
Якщо ця вся ситуація з блокадою могла бути ініційована «Самопоміччю» як відповідь на ситуацію зі сміттям, чим може влада відповісти на такі їхні дії?
– Сміття – це тільки один із компонентів, напевне, цієї ініціативи. Тому що ми розуміємо, що наскільки глобальні масштаби і наслідки торгової блокади. Хочу звернути увагу, що було повідомлення у ЗМІ про зустріч, позитивну зустріч Садового із Саакашвілі, який, як відомо вимагає дострокових виборів. Ми знаємо, що торгова блокада розглядалася як можливість початку, умовно, ще одного, третього, Майдану. Тому що був розрахунок перевести блокаді дії у Київ на вулицю, на акцію протесту.
Тобто я думаю, що глобально ставиться мета все-таки остаточно дискредитувати нинішнього президента, владу і коаліцію і добитися дострокових виборів. Це перше.
І друге – це те, що блокада все-таки відкрила цілий пласт таких корупційних економічних проблем. І я вважаю, що адекватною відповіддю на блокаду має бути розгляд у ВР пакету законопроектів з деокупації Донбасу і з вироблення єдиної стратегії.
А також чесно прозвітувати і відповісти суспільству, що закуповується, за якою ціною, і наскільки там ця ціна відповідає ринковій вартості, і пояснити, звідки взялася і що собою являє формула, так звана формула «Роттердам+», бо ми розуміємо, що там переплетені й олігархічні інтереси.
Який вплив матиме ця ситуація з блокадою на долю Володимира Гройсмана?
– Я особисто вважаю, що ті всі процеси, які ми зараз спостерігаємо, маю на увазі не тільки блокаду, а й шоу з Насіровим, і можливу відставка голови НБУ, і пошуки всередині парламенту нових партнерів коаліції – це все ланки одного великого процесу, який називається висловлення недовіри або довіри уряду Гройсмана у квітні.
Фактично, у квітні буде вирішуватися доля подальшого політичного сезону аж до кінця року. Фактично, від того, чи вдасться втриматися уряду, чи не вдасться, буде залежати підемо ми на дострокові парламентські вибори восени, чи ні.
Что изменится с утверждением Кабмином Порядка перемещения грузов, в эфире «ГС», пояснил эксперт Фонда общественной безопасности Юрий Гаврилечко.
От правительства мы слышали о катастрофическом влиянии блокады на ситуацию в Украине. Ваше мнение, действительно ли последствия блокады будут столь негативными?
– Что касается блокады: а кто вообще сказал, что она существует?
По вашему мнению, это иллюзия?
– На самом деле – да. Кроме недавней акции в Конотопе, все остальное – это чистая пиар-акция. Потому что никакой информации о том, что, собственно говоря, происходит в реальности, нет. Это первый момент.
Второе – блокада хоть как-то могла на что-то повлиять где-то в 2014 году. На сегодняшний момент Украина благополучно существует уже несколько лет без промышленности, предприятий и фирм, которые расположены на неподконтрольной территории, что они производят, в каком количестве производят, что они вообще делают – это никак не касается украинской экономики в принципе.
Что касается ситуации с углем, вот уже на протяжении года действует веселейшая формула «Роттердам+», по которой Украина вроде бы как покупает уголь в Ирландии с доставкой из Ирландии в Украину. И именно эта цена угля заложена в себестоимость продукции.
Понятно, что по такой цене уголь никто не покупает, то есть в Украину реально ни из какой Ирландии уголь не идет. В наших портах уже очень давно никакой перевалки угля ни из Австралии, ни из ЮАР не осуществляется. Но цена эта есть, и мы эту цену платим. Поэтому ничего не измениться ровным счетом для экономики Украины, кроме того, что кто-то перестанет получать заоблачные прибыли.
Участники блокады сейчас заявляют о желании заблокировать железнодорожные грузовые перевозки с РФ. Насколько это масштабный сектор торговли? Какие объемы транзита проходят через Украину?
– А вот это действительно может стать проблемой. Если будут заблокированы транзитные потоки из России, то Украина рискует лишиться порядка 15-20% ВВП. Но, опять-таки, если это будут делать активисты.
Украина давно должна уже определиться, как государство, она воюет или нет. Если воюет, то, извините, какие могут быть экономические отношения с оккупированными территориями или страной-агрессором. Естественно, никаких. И вот тогда уже нужно думать, каким образом эти потери покрывать, за счет чего. Но если это будут делать активисты, и внезапно, вот тогда действительно экономика Украины может от этого пострадать. Потому что государство никакие компенсаторные механизмы задействовать не будет.
Вместо того чтобы рассказывать сказки о катастрофе, правительство давно уже должно было, как минимум, запускать программы, искать и помогать искать частным предпринимателям новые рынки сбыта. В частности, тех товарных групп, которые Украина сейчас поставляет на экспорт в Россию.
Что касается транзита, уже давно объемы транзита через территорию Украины падают. Причем, это никак не связано ни с войной, ни с чем, кроме как с жлобством банальным. Наши железные дороги за последние 15 лет потеряли очень много транзита, много – это раза в четыре он снизился. И, по сути, единственный транзит, который еще кое-как остается, но тоже постоянно снижается, это транзит газа.
Опять-таки, если к 2019 году, а, скорее всего, будут достроены оставшиеся ветки газопроводов вокруг Украины, 30 миллиардов кубов – это максимум, на что может рассчитывать Украина в плане транзита. Заблокировать это возможно, но разве что взорвав ГТС.
Напомним, политический эксперт Михаил Павлив в эфире «ГС» высказал сомнение, что блокада Донбасса скажется на эффективности борьбы с контрабандой товаров из неподконтрольных Украине районов Донбасса.
