Банки в Украине Всё о финансах и экономики
РИА Новости Украина – Радиостанция «Голос Столицы»
В четверг, 10 ноября, состоится съезд Украинского союза промышленников и предпринимателей, на котором выберут первого представителя интересов украинских работодателей в Верховной Раде Украины. По словам руководителя союза Анатолия Кинаха, депутат-претендент на данную позицию должен обладать рядом качеств. Он должен хорошо ориентироваться в украинской экономике, быть готовым защищать национального производителя и не заниматься популизмом.
Кто и как должен представлять интересы бизнеса в парламенте, в эфире Радиостанции Голос Столицы прокомментировал исполнительный вице-президент Конфедерации работодателей Украины Алексей Мирошниченко.
(публикуется на языке оригинала)
Як конкретно представник роботодавців у ВР буде здійснювати комунікацію між бізнесом і парламентом?
– Я б розділив би цю проблему на дві складові. Перше, це представник ОСПП чи промисловців і підприємців в парламенті, це одне. Друге, те що зараз в парламенті є законопроект про бізнес-омбудсмена. Тобто він пройшов перше читання, коли він буде прийнятий в другому читанні, взятий за основу і підписаний президентом, він набуде чинності. Тоді буде повністю прописана процедура обрання цього бізнес-омбудсмена.
А хіба зараз в Україні нема бізнес-омбудсмена?
– Є бізнес-омбудсмен, але він працює відповідно до домовленості трьох сторін. Була домовленість урядової сторони, бізнесової спільноти і міжнародних фінансових організацій, які фінансують його діяльності. Це була ініціатива, яка підтримана урядом, але законодавчої бази під її існування до сьогоднішнього дня немає.
Зараз бізнес-омбудсменом в Україні є Альгірдас Шемета, так?
– Так, це представник Литви, він був єврокомісаром в свій час, зараз він є українським омбудсменом.
Яку сторону хочуть усунути в співпраці, якщо говорити про нового представника бізнесу?
– Головне, щоби не усунули сторону бізнесу, заради чого це все створюється. Я думаю, що той законопроект, який пройшов перше читання, він теж визначає певну процедуру обрання цього бізнес-омбудсмена, більше того, він чітко регламентує його права і можливості захищати бізнес. Тобто там прописана процедура, як ця людина – це фізична особа, до речі – як вона буде виконувати свої функціональні обов’язки.
А чи не буде це дублювати інститут бізнес-омбудсмена і чому недостатньо Альгірдаса Шемета?
– Ні, я думаю, це не буде дублювати, це нова якість. Я не виключаю, що якщо пан Шемета пройде відбір по цьому законопроекту, він може залишитися. Тут нема протиріччя. Тобто це новий крок, який піддасть законодавче підґрунтя під його діяльність.
Чи маємо ми розуміти під діяльністю такого бізнес-омбудсмена лобізм?
– Якщо це буде лобіювання інтересів українського бізнесу, я не думаю, що це буде погано. Якщо він буде лобіювати правила гри загальні всі, це буде теж нормально.
Але якщо він буде лобіювати якісь конкретні галузі і підприємства, це є недопустимим. Тобто він повинен лобіювати захист українського бізнесу перед урядом, перед парламентом, виходити з ініціативами, які треба, законодавчими, він згідно законодавства, ну, проекту закону, має право бути прийнятим президентом України, прем’єром, головою ВР, генпрокурором, тобто така можливість прямих комунікацій з владою.
А в тому, що ви пропонуєте, немає законних важелів, щоби убезпечити від таких кроків?
– Убезпечити якщо ми говоримо про бізнес-омбудсмена, він повинен мати повноваження для реалізації. Наприклад, звернулася чи бізнес-організація, чи якісь конкретні компанії, які показали певні тенденції, які виникають.
Наприклад, умовно кажучи, робота ДФС чи ще якісь речі, регуляторна політика, якісь антимонопольні речі. Бізнес-омбудсмен це узагальнює і має інструменти донести до уряду, до президента, до парламенту. І відслідкувати, як вони впливають на бізнес-клімат держави. Оце його функція.
На яких умовах взагалі буде працювати такий представник, і що ще цікавого серед повноважень і прав пропонується?
– Там, що перше, його функціонал. По-друге, є його обов’язки, є процедура його обрання чи призначення наглядовою радою, яка складається з трьох сторін. В законопроекті є, від бізнесу, від уряду і від міжнародних інституцій. По-друге, визначається сфера впливу: чим він конкретно повинен займатися і чим не повинен. Вводяться певні обмеження до цієї людини, яким критеріям вона повинна відповідати. І визначаються джерела фінансування цієї інституції.
В четвер відбудеться з’їзд Українського союзу промисловців і підприємців, на якому будуть обирати представника інтересів бізнесу до ВР. Багато кандидатур є?
– Там не скільки проблеми, скільки побажання, тому що в будь-якому випадку це повинен бути народний депутат.
Як ми бачимо, нардепи вибрані по територіальному принципу, або представляють якусь фракцію. І головне, щоби цей представник бізнесу не був залежний від рішень фракції і від рішень якихось інших, щоби він мав якусь неупередженість, мав об’єктивність і мав здатність відстоювати позицію всього бізнесу, а не окремої фракції чи окремого регіону.
Ми говоримо про одне і те саме? Нардеп і представник бізнесу?
– А по іншій процедурі я не бачу можливості. Якщо це не буде нардеп, він не буде мати права виступати з трибуни, виходити законодавчими ініціативами чи якимись пропозиціями. Це повинен бути нардеп, якщо йдеться про ВР.
Але у нардепа не має бути бізнесу…
– Питання не в тому, що в нього повинен бути бізнес, питання в тому, що він повинен лобіювати інтереси української промисловості, національного виробника і інтереси інвесторів тощо.
Це не йдеться, що повинен бути якийсь відомий бізнесмен. Можливо, це і буде якийсь відомий бізнесмен, але ця людина повинна неупереджено лобіювати, я цього слова не боюсь, інтереси національного виробника.
Ранее председатель «Союза защиты предпринимательства» Сергей Доротич в эфире «ГС» прокомментировал, при каких условиях в Украине возможно повышение зарплат украинцев и развитие бизнеса в целом.
