Ростом минималки власть предотвращает протесты — Доротич

РИА Новости Украина – радиостанция «Голос Столицы»

Принятый Верховной Радой закон об увеличении минимальной заработной платы меняет порядок начисления не только зарплат, стипендий и пенсий. Если говорить о штрафах, то теперь при их назначении будут ориентироваться на прожиточный минимум. Благодаря такому шагу, штрафы не вырастут в два раза после повышения минималки.

Также появился новый механизм контроля при нарушении которого, штрафы привязывают к минимальной зарплате. Например, если работодатель отказался впустить на предприятие инспектора, нарушителю придется заплатить штраф в размере до трех минимальных зарплат. Если же цель проверки — найти неоформленного сотрудника или теневые зарплаты, то работодателю грозит штраф до 100 минимальных зарплат. А это 320 000 гривен.

Нововведения и их последствия для бизнеса прокомментировал в эфире радиостанции Голос Столицы председатель всеукраинской общественной организации «Союз защиты предпринимательства» Сергей Доротич.

(текст публикуется на языке оригинала)

Зниження штрафів обумовлено тим, що їх прив’язали до прожиткового мінімуму?

— Абсолютно правильно, це так звані подвійні стандарти у нас в державі, коли держава, маніпулюючи в такий спосіб, розділяє суспільство і в якийсь мірі упереджує протестні акції. Тому що справді, якби були прив’язані відповідні платежі, штрафні санкції тощо до мінімальної зарплати, то вони б виросли вдвічі, що, в свою чергу, я думаю, спричинило б чергову хвилю незадоволення суспільства. І влада пішла на цей крок, відв’язавши фактично штрафні санкції, а також відв’язавши заробітну плату держсектору від мінімальної зарплати, тому це навантаження ляже на плечі виключно приватного сектору, а наслідки – як кажуть, курчат восени порахуємо. 

Як виросте ЄСВ через збільшення мінімальної зарплатні?

— Так само, в два рази і, відповідно до закону, навіть якщо ви будете сплачувати заробітну плату менше 3200, ви однаково сплатите ЄСВ, який буде визначений вдвічі більше, ніж чинний на сьогодні. 

Законом передбачено обов’язок підприємця на загальній системі виплачувати мінімальний страховий внесок ЄСВ незалежно від того, чи отриманий дохід в звітному періоді. Виходить, що якщо роботи немає, податок повинен платити вдічі більше. 

— Так. Ви абсолютно правильно сказали. Я вважаю, взагалі це втручанням в господарську діяльність. І, на жаль, ми розуміємо, що судова система в нас в державі бездіє і оскаржувати зазначене рішення безрезультативно, але замість того, щоби в ринковий спосіб запроваджувати якісь альтернативні шляхи із забезпечення робочими місцями і, тим самим, стимулювати ринок до підняття заробітної плати в природній спосіб, вдаємось до таких радянських адміністративних методів. Через коліно буде така мінімальна заробітна плата. Я не кажу, що це велика зарплата для Києва, це і не проблема, однак ми відчуваємо сигнали із регіонів і повірте мені, в регіонах, маленьких містах, селищах мінімальна зарплата 3200 при залишеному рівні для державного сектору 1600 – це подекуди для приватного сектору непідйомні кошти. Ми розцінюємо і очікуємо від зазначених нововведень збільшення ситуації, коли будуть вивільнятись робітники, тому що не всі підприємці в регіонах, зможуть понести зазначений тягар. 

Ми зможемо побачити також негативну реакцію бізнесу. Якою вона може бути?

— Справді, лунають заклики неодноразові проведення якихось протестних акцій, але ми розуміємо, в якій системі координат ми живемо, що любі протестні акції на сьогоднішній день розцінюються як рука Москви чи Кремля. І це вже настільки закарбувалось в свідомості наших українців, що переконати в зворотному край важко. Тому не знаю, чи будемо налаштовані до кінця року проводити протестні акції, у нас вони заплановані. Тому що проблеми на підприємницький сектор падають як рясний дощ влітку. Тому будемо поступово їх вирішувати. В нас багато проблем на порядку денному: і бажання влади відміни мораторію на експорт необробленої деревини, і тепер маємо законопроект 5130 щодо утискання бізнесу шляхом підвищення податків та закручування гайок під час адміністрування сплати податків. На жаль, ми переживаємо не найкращі часи. 

З’явився ще один механізм контролю. Наприклад, якщо роботодавець відмовився впустити на підприємство інспектора, порушнику доведеться сплатити штраф… 

— Не так давно уряд задекларував, що вони продовжують мораторій на проведення перевірок, однак, наскільки я розумію, з проекту закону, що мораторій на проведення перевірок не буде стосуватись зазначеної сфери, тобто будуть проводитись перевірки без відповідних попереджувальних заходів і накладатись штрафні санкції. Результат, я думаю, чергове незадоволення і згортання бізнесу. Ми і так бачимо згортання підприємницької активності в Україні. 

Раніше інспектори робили такі перевірки?

— Раніше ні, тому що діяв мораторій, і для проведення таких перевірок треба було мати відповідні підстави. На сьогоднішній день, наскільки я розумію, таких підстав не зазначено. 

Тіньові зарплати також будуть перевіряти? 

— Так. 

Як виглядає ситуація щодо невлаштованих офіційно співробітників?

— Зловживання справді є, і я не буду говорити, що бізнес такий пухнастий і біленький. Ми живемо в тих реаліях, де всі ми по вуха в тому, тому і бізнес знаходиться в ситуації, я думаю, що навантаження на заробітну плату, попри всі зменшення, все ж таки залишається великим і залишається потреба в мінімізації для бізнесу під час згортання ринку, зменшення купівельної спроможності населення. Тому так, такі випадки є і не говорю, що їх не треба перевіряти. Однак штрафні санкції в таких розмірах – це просто непідйомні кошти. 

Ранее экономический эксперт Борис Кушнирук в эфире Голоса Столицы заявил, что в Пенсионном фонде может возникнуть «дыра», если от правительства начнут требовать повышения пенсий вслед за увеличением минимальной заработной платы.

Напомним, эксперт по вопросам бюджетной политики Людмила Супрун заявила, что в бюджете есть ресурсы, чтобы обеспечить все социальные стандарты.